Вівторок, 12.12.2017, 21:07
 
Головна Реєстрація Вход
Вітаю Вас, Гість · RSS
Розділи сайту
Розділи новин
ПРОЕКТ "Збережемо малу залізницю" [15]
Ювілеї Боржавської вузькоколійки [3]
НПП "ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ" [1]
Відновлення маркувань туристичних маршрутів [3]
Календар новин
«  Жовтень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
Головна » 2008 » Жовтень » 2 » Боржавська вузькоколійка в Закарпатті
Боржавська вузькоколійка в Закарпатті
17:57


Боржавська вузькоколійка в Закарпатті — остання з понад десятка, що вціліла з минулих часів. Попередні «померли» — хто в муках і повільно, а хто швидко і майже непомітно. Всі будувалися для господарських потреб, зокрема, для вивезення деревини з важкодоступних районів Закарпаття.

Історія цієї малої залізниці бере відлік від часів Австро-Угорщини: 23 грудня 1908 року на її відкриття приїхав міністр фінансів Угорщини. Запис про це зберігся в архівах. З того часу вона вірою і правдою слугує закарпатцям, хоча в останні два десятки років протяжність колій невпинно зменшується. Нині вона становить усього 62 кілометри, тобто скоротилася вдвічі.

На початку серпня ця вузькоколійка допомогла яскраво відзначити День залізничника. Тоді близько двох сотень пасажирів, половину з яких становили туристи з Угорщини, Австрії та Німеччини, проїхалися за маршрутом: депо Берегово — Хмільник (вузлова станція), Хмільник — Іршава та повернулися назад до місця відправлення.

З цікавістю оглядали інфраструктуру залізниці, відпочивали на березі річки Боржава, яким проходить залізниця.

Цікаво, що на ній не використовуються електронні технічні засоби. Все, навіть переведення стрілок базується на механічних важелях, без споживання електроенергії. Замість світлофора — семафор (піднімається табличка з відповідним кольором, намальованим фарбою). Підтримувати вузькоколійку в діючому стані вдається завдяки майстрам-залізничникам, котрі вручну ремонтують або виточують деталі, що виходять із ладу.

Все б нічого, але за чотири місяці до 100-річчя вузькоколійка опинилася на межі закриття. Її збираються закрити, мотивуючи тим, що стала нерентабельною. Депутат Іршавської районної ради, голова громадської організації «Боржавська ініціатива» Денис Добра вважає: «Залізниця є не лише засобом пересування, а й виконує функції водорегулювання під час паводків. І не менш важливий аргумент — вона служить об’єктом, здатним приваблювати тисячі туристів». Він надіслав запит владі про збереження залізниці.

Днями надійшла відповідь за підписом першого заступника прем’єр-міністра Олександра Турчинова. Він ставить під сумнів подальше збереження колії. У документі наводиться статистика, згідно з якою залізниця зазнала збитків у розмірі 4 млн. 200 тис. гривень. А ще — що нібито витрати на поїзд у 77 разів перевищують виручку.

Територіальні громади Виноградівського, Берегівського та Іршавського районів, якими курсує вузькоколійка, не згодні з планами уряду. Кажуть, закрити вузькоколійку можна за згодою органів місцевого самоврядування. Вони вважають, що держава зобов’язана підтримати залізницю, яка виконує чималий обсяг пасажирських перевезень. Щодня «малим поїздом» користується до 500 людей iз віддалених i ближніх сіл. Такі перевезення не завжди бувають рентабельними, і з цим слід погодитися апріорі. А відповідно й дотувати як соціально виправдане.

Питання, чи прислухається уряд та керівництво «Укрзалізниці» до справедливих вимог населення та громадських активістів, які не хочуть розпрощатися з вузькоколійкою, залишається відкритим.

 

Василь Бедзір

Боржавська вузькоколійна залізниця

(архівна довідка)

 

   Однією з найдавніших вузькоколійок Закарпаття є Боржавська залізниця, яка відома під первісною назвою “Господарська залізниця Боржавської долини” (Borzsavoldi Gazdasagi Vasut) і входила в склад  об’єднаної контори залізничних доріг місцевого значення в Будапешті.

               Як свідчать архівні документи, перші спроби по організації будівництва залізної колії були предприняті  ще в далекому 1886 році, коли влада Берегова та села Великі Береги (Nagybereg) виступили з пропозицією щодо спорудження залізнодорожного полотна. Та лише через 18 років, тобто 29 лютого 1904 року,  у місті Мукачеві були скликані установчі збори, які і можна вважати днем народження Боржавської вузькоколійки.

              Відомо, що 23 грудня 1908 року дорога на відрізку Берегово – Довге у присутності замісника міністра торгівлі Угорщини, була офіційно здана в експлуатацію. Але цій події передував довгий підготовчий період, який тривав від початку 1904 і до середини 1907 років. За цей час було створено акціонерне товариство залізної дороги Боржавської долини, вироблено механізм фінансування будівництва, ґрунтовно доведено доцільність та економічну потребу такого проекту.

 

  Вузькоколійні залізниці, перешиті на ширину 750 мм. в 1952 році, служили як для пасажирських перевезень, так і для вантажних. До кінця 1960 року відбувалося  пасажирське сполучення Іршава-Камянка, а також до  початку 80 років  і на дільниці Берегово-Кушниця. В 1985 році частину дільниці Приборжавське-Кушниця передано  Довжанському лісокомбінату для потреб транспортування деревини. 

     

    При здобутті в 1991 році незалежності Україною розпочалася історія самостійних українських залізниць. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 року створено Державну адміністрацію залізничного транспорту, яка одержала назву “Укрзалізниця”,  до складу якої ввійшло шість залізниць. Але до кінця 1992, початку 1993 року самостійність “Укрзалізниці” була дещо формальною, адже всі фінансові перерахунки здійснювались через Росію. Це спричинило кризу на залізничному транспорті через застарілий парк рухомого складу та брак коштів, необхідних для  ремонтних робіт, закупівлі запасних частин та палива.

    Вузькоколійна залізниця Берегове – Кушниця, яка належала Советським  Железним Дорогам, ввійшла після 1991 року до складу Українських залізниць. Управління нею здійснювало Ужгородське відділення Львівської залізниці. Саме в час створення Українських залізниць начальником Львівської залізниці 26 липня 1993 року став Георгій Миколайович Кірпа, який розпочинав свою кар’єру  начальником станції Чоп, а згодом початку 80 років очолив Ужгородський відділок залізниці.

    Прехід до ринкових умов позначився і на Боржавській вузькоколійці, адже її основне завдання заключалося в наданні транспортних послуг підприємствам Іршавського району для постачання сировини та відправки готової продукції. Послугами вузькоколійки користувалися такі підприємства, як Довжанський лісокомбінат, Приборжавський завод будматеріалів, Іршавська меблева фабрика, Іршавський абразивний завод, машинобудівні заводи в Довгому, Кушниці, Іршаві, Ільниці, вугільна шахта в с.Ільниця. Також до початку 80-х років здійснювалися пасажирські перевезення Берегово-Кушниця, Виноградів-Хмільник.


Категорія: ПРОЕКТ "Збережемо малу залізницю" | Просмотров: 2068 | Добавил: borzhava | Рейтинг: 4.3/3 |
Всего комментариев: 4
26.06.2009 Спам
4. Фантомас
... лише після того, як буде демонтована або вкрадена остання шпала чи рельса, ти (владо) зрозумієш, що гроші їсти не можна!!!

26.06.2009 Спам
3. Фантомас
... є на світі моя єдина, де червона цвіте калина, гори, ріки і полонина, це моя УКРАЇНА...

22.03.2009 Спам
2. oates
:)

09.12.2008 Спам
1. Дмитрий
Как всё это напоминает историю с закрытием узкоколейной жд в Туле (Тула-Труфаново, а когда-то Тула-Лихвин). Причём длина на момент закрытия - 26км!

Добавляти коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт управляється системою uCoz