На всіх гостей Закарпаття незабутнє враження
справляють середньовічні замки, дерев'яні храми та мереживо різноманітних
культур. Звертаючись до історії Боржавської долини, нагадаємо, що в 1932 році,
за часів Першої Чехословацької республіки, путівник «Підкарпатська Русь
запрошує» популяризував верховинський край.
Тут були вказані місця, де можна заночувати та харчуватися, для туристів в
селах Довге та Кушниця. Одним із таких прихистків був готель'та ресторан, який
мав цікаву назву— «Слабош». Наступним історичним маршрутом є шлях, яким
місцеві жителі сіл Кушниця, Лисичово, Керецьки добиралися до Міжгір'я через
полонину Кук, і навпаки. У Лисичові раз на тиждень проводився великий ярмарок,
на який з Міжгір'я вели худобу, а для себе купували вироби із заліза — мотики,
лопати, сокири. На середині шляху від Лисичова до Міжгіря - в урочищі Присліп -
із давніх давен стоїть кам'яний хрест - свідок багатьох історичних
подій. Споконвіку у верховинському краї головним багатством була природа —
багаті на звіра густі ліси та високі зелені полонини. Сьогодні багато в чому
змінилося життя верховинців — зазвичай так називають в Боржавській долині
жителів, які проживають біля гірських йитоків річки Боржава. Це жителі сіл
Довге, Бронька, Суха, Кушниця та Лисичово. Саме лісову територію навколо цих сіл
— Малого Раківця та Білок — охоплює Довжанське лісомисливське господарство. Воно
вже понад 13 років здійснює традиційну господарську діяльність - заготівлю
лісових ресурсів та їх відновлення. Сучасне життя вимагає нового підходу до
зеленого «золота Карпат». Не секрет, що для сучасної індустріалізованої Європи
Карпатський лісовий масив виконує важливу екологічну функцію. З кожним роком
набуває актуальності питання розвитку туристичної інфраструктури, яка повинна
враховувати комплекс питань: дотримання екологічної безпеки, комфорту проживання
та пересування, збереження культурних традицій гірського краю. Така робота в
галузі туризму вже багато років започаткована Василем Леднєєм - керівником ДП
«Довжанське ЛМГ». Насамперед, це активна участь в організації проведення
щорічного фольклорного фестивалю «Гамора», який проходить на території єдиного в
Карпатському регіоні діючого музею-кузні в с.Лисичово. Минулого року під час
фестивалю на території Лисичан-ського лісництва було розташоване наметове
містечко, де проживало майже 60 гостей. На даний час у співпраці з Іршавським
центром туризму та екскурсій «Боржава» ЗАТ «Закарпаттурист» погоджено розробку
та маркування пішохідних маршрутів на полонину КУК, що пролягають через с
Лисичово, с.Суха та зоологічний заказник державного значення «Бронецька ріка».
Важливим пунктом у туристичній співпраці передбачається залучення працівників
лісомисливського господарства в якості провідників. Адже вони добре знайомі зі
стежками, лісовими джерельцями, унікальними особливостями тваринного та
рослинного світу. Використання в туристичній сфері матеріально-технічної бази
ДП «Довжанське ЛМГ» пристосованих для проживання приміщень лісництв та
господарських лісових будинків має дуже давню історію. Традиції будівництва
туристичних притулків започатковані майже століття тому Спілкою чеських
туристів. У період 1920-1939-х років було збудовано майже 20 притулків на
території Закарпатської області. До наших днів збереглося дуже мало стаціонарних
будівель на високогір'ях. Більшість їх зруйнована, а потреба в них зростає. Тому
будівлі господарства — лісництва, прихистки навколо полонини Кук можуть стати в
нагоді для любителів активного туризму. Адже вони знаходяться на шляху цікавого
пішохідного маршруту, яким можна дістатися Міжгір'я з долини річки Боржава або
продовжити шлях до Закарпатського туристичного шляху. Участь у розвитку
туристичної інфраструктури лісомисливських господарств у нашому краї стає
важливим напрямом господарської діяльності. Сьогодні галузь сільського зеленого
туризму в гірській місцевості можна ефективно розвивати в тісній співпраці
приватного сектору - господарів сільських садиб та лісництв - із залученням
туристичних агентств.
Денис Добра,
Іршавський центр туризму та екскурсій «Боржава»
|